Виявлено позитивний ефект від застосування непрямого та прямого методів захисту за допомогою мікродощування, для зменшення впливу весняних приморозків на квіткові бруньки абрикоса. Наведено основні технологічні параметри контролю за системою дрібнодисперсного дощування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р282.111

Рубрики:

Окремі лікарські рослини в фармації

Шифр НБУВ: Ж28227 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*725.155 + Р282.111

Рубрики:

Загальна ботаніка

Окремі лікарські рослини в фармації

Шифр НБУВ: Ж28227 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уперше науково обгрунтовано можливість застосування захисту абрикоса від весняних приморозків прямим і непрямим методами. Показано можливість використання фенокліматографічних моделей виходу рослин з стану спокою та початку цвітіння в кліматичній зоні півдня України. Уперше визначено та вивчено фізіологічні процеси: ріст, морфогенез та температуру генеративних бруньок абрикоса на фоні змін температури навколишнього середовища. Установлено залежність ростових процесів та морфогенетичних змін у бруньках від фенокліматографічних показників. Виявлено закономірності добової динаміки температурних змін під дією дрібнодисперсного дощування. Виявлено особливості температурних змін генеративних, вегетативних бруньок і камбію однорічного пагона абрикоса. Уперше виявлено еколого-фізіологічні показники стану абрикоса для реалізації технології керування протиприморозковим дрібнодисперсним дощуванням з метою захисту абрикоса прямим і непрямим методами.

Встановлено якісний склад і кількісний вміст флавоноїдів, гідроксикоричних кислот, каротиноїдів, аскорбінової кислоти, дубильних речовин, амінокислот, сахаридів, органічних кислот, неорганічних елементів у вегетаційний період рослин. Максимальні концентрації флавоноїдів для заготівлі трави гірчаків з діуретичною дією виявлені в період бутонізації і початку цвітіння. Встановлено відмінні морфолого-анатомічні діагностичні ознаки рослинної сировини досліджуваних видів роду Polygonum L. Розроблено технологію одержання та методи стандартизації ліофільного екстракту з трави Polygonum aviculare L., P. neglectum Bees, та P. monspelience Thieb. ex Pers. Встановлено ефективну діуретичну й антиоксидантну активність ліофільних екстрактів з трави досліджуваних видів роду Polygonum L. Густі екстракти з трави досліджуваних видів проявляли антимікробну дію у відношенні до: Pseudomonas aeruginosa, Bacillus cereus variant anthraeoides ПСК 1939, Staphylococcus aureus 209p, Escherichia coli ATCC 25922 ATCC 9027, протигрибкову - по відношенню до Candida albicans ATCC 10321. Найбільший інтерес для подальшого впровадження в медичну практику має трава Polygonum monspeliense Thieb. ex Pers.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.924.2*691 + Р282.111

Рубрики:

Polygonales

Окремі лікарські рослини в фармації

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати досліджень динаміки обводнення генеративних бруньок абрикоса й персика в зимовий період та на початку вегетації, а також темпу накопичення деревами градусо-годин росту, необхідних для початку цвітіння. Встановлено взаємозв'язок між змінами температури повітря, які враховано у ході визначення градусо-годин росту, та водним режимом генеративних бруньок.

Освещена одна из актуальных проблем отечественной системы образования - особенности обучения иностранных студентов в условиях кредитно-модульной системы.

Рассмотрена проблема организации самостоятельной и учебно-исследовательской работы студентов фармацевтического факультета на кафедре фармакогнозии и ботаники в условиях кредитно-модульной системы. Предложены пути системного и эффективного решения этой проблемы.

Показана роль и место тестового контроля в обеспечении оптимизации учебного процесса как эффективного средства активизации учебной деятельности при изучении фармакогнозии в свете присоединения Украины к Болонской декларации.

Наведено результати дослідження на антигіпоксичну активність солей 2-(5-(адамантан-1-іл)-4Н-1,2,4-тріазол-3-ілтіо)ацетатних кислот. Доведено перспективність подальшого дослідження біологічної активності синтезованих сполук.

Представлено результати досліджень динаміки обводнення генеративних бруньок черешні в зимово-весняний період, а також темпу накопичення деревами градусо-годин росту, необхідних для початку цвітіння. Встановлено взаємозв'язок між змінами температури повітря, які враховано у ході визначення градусо-годин росту, та обводненням генеративних бруньок.

Изучено влияние исследуемых веществ замещенных 1,2,4-триазола на их антигипоксические свойства. Обнаружен ряд соединений, обладающих антигипоксическим действием. Установлены некоторые закономерности между структурой и фармакологическим эффектом.

Наведено результати досліджень динаміки росту генеративних бруньок і темпу нагромадження градусно-годин росту, потрібних деревам абрикоса для початку цвітіння. У результаті статистичного аналізу одержано рівняння регресії, які свідчать про характер зв'язку між цими показниками та кількісне співвідношення між ними.

Приведены результаты исследований динамики роста генеративных почек и темпа накопления градусо-часов роста, необходимых деревьям абрикоса для начала цветения. В результате статистического анализа получены уравнения регрессии, свидетельствующие о характере связи между этими показателями, и количественное соотношение между ними.

Показана роль практических навыков при изучении фармакогнозии в условиях внедрения принципов Болонской декларации и формирования фармацевтического мышления, профессиональных навыков и умений будущего специалиста.

В наше время каждый седьмой человек старше 40 лет склонен к нарушениям толерантности к глюкозе. С целью установления толерантности к глюкозе впервые синтезированных солей 2-(5-адамантан-1-ил)-4-R-1,2,4-триазол-3-илтио)ацетатных кислот проведен фармакологический скрининг влияния на уровень глюкозы данных солей в тесте толерантности к глюкозе. Установлены некоторые закономерности химической структуры полученных соединений и их фармакологической активности. Так, все анализируемые соли повышали уровень глюкозы в крови опытных животных, в наибольшей степени - при использовании диэтиламмониевой и диэтаноламмониевой солей 2-(5-адамантан-1-ил)-4-R-1,2,4-триазол-3-илтио)ацетатных кислот, наличие при N4 атоме нитрогена метильного заместителя обусловливает наименее выраженное повышение. Это свидетельствует о перспективности дальнейших исследований полученных соединений.

Современный арсенал противомикробных лекарственных средств характеризуется значительной токсичностью, а массовое и бесконтрольное их применение приводит к селекции резистентных штаммов. Это создает благоприятную почву для синтеза новых соединений с выраженной фармакологической активностью. С целью выявления среди синтезированных соединений тех, которые обладают высокой противомикробной и противогрибковой активностью проведено первичные скрининговые исследования бактериостатического и бактерицидного/фунгицидного действия N'-илиден-2(3-(адамантан-1-ил)-1H-1,2,4-триазол-5-ил)тиоацетогидразидов методом 2-кратных серийных разведений в жидких питательных средах. По результатам исследования выявлено соединения, которые по активности превышают эталон сравнения. Установлены некоторые закономерности взаимосвязи "строение - действие". Это свидетельствует о необходимости расширить поиск спектра действия перспективных соединений относительно музейных и клинических штаммов возбудителей инфекционных заболеваний.

Исследовали 2-(5-(адамантан-1-ил)-4R-1,2,4-триазол-3-илтио) уксусные кислоты и их соли с целью изучения острой токсичности этих соединений. Данные вещества относятся к 4 классу токсичности и считаются малотоксичными, их среднелетальная доза (ЛД50) составляет от 306 до 1520 мг/кг. Самым токсичным соединением среди исследуемых оказалась исходная тиоуксусная кислота, содержащая при N4 атоме азота метильный заместитель, его ЛД50 составляет 306 мг/кг; наименее токсичным - также исходная тиоуксусная кислота, содержащая при N4 атоме азота фенильный радикал, его ЛД50 составляет 1520 мг/кг. Установлены некоторые закономерности химического строения и острой токсичности изученных соединений. Так, в ряду исходных тиоуксусных кислот от № 9 до № 1 и № 3 возрастала их токсичность; при этом потеря фенильного заместителя кислоты № 9 сопровождалась незначительным ростом токсичности, тогда как замена того же фенильного заместителя на метильный приводит к значительному росту токсичности - на 1214 мг/кг (306 мг/кг против 1520 мг/кг).

Індекс рубрикатора НБУВ: Г262.6

Рубрики:

Триазоли

Шифр НБУВ: Ж28227 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Несмотря на различные подходы к терапии болевого синдрома, которые с развитием медицины эволюционно меняются и совершенствуются (а с ними и лекарственные препараты, применяемые для лечения боли), остаются значительные трудности в решении этой проблемы. Поэтому с целью выявления среди синтезированных соединений тех, которые способны изменять порог болевой чувствительности подопытных животных, было изучено действие солей 2-(5-(адамантан-1-ил)-4R-1,2,4 -триазол-3-илтио)уксусной кислоты на центральный компонент ноцицептивной системы в условиях термического раздражения конечностей крыс. Установлены закономерности относительно химического строения и фармакологического действия производных 1,2,4-триазола. Это свидетельствует о перспективности дальнейшего исследования солей 2-(5-(адамантан-1-ил)-4R-1,2,4-триазол-3-илтио)уксусной кислоты в качестве потенциальных субстанций для создания новых лекарственных средств на их основе.